ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДА В РОМАНІ І.БАГРЯНОГО «ТИГРОЛОВИ»: НАУКОВО-КРИТИЧНЕ ОСМИСЛЕНЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Роман «Тигролови» в науково-критичних дослідженнях………………………….8

1.2. Специфіка зображення живої природи (пейзажу) в художніх творах…………..11

РОЗДІЛ 2. ЗОБРАЖЕННЯ ПРИРОДИ В РОМАНІ І. БАГРЯНОГО «ТИГРОЛОВИ»

2.1. Функції  і види пейзажу в романі «Тигролови» ………………………………….17

2.2. Використання тропів у пейзажних описах ………………………………………..24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….. ……27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………….29

ДОДАТКИ

                                                                   ВСТУП

       Постать Івана Багряного — одна з найяскравіших і найдраматичніших в українському письменстві й громадянстві першої половини й середини XX ст.  (додаток А).    Він особистість  неординарна –  прозаїк,  публіцист, драматург, редактор,  маляр і політик.   Переслідуваний і караний на батьківщині, в УРСР, він не для всіх виявився бажаним і зручним і в еміграції, у діаспорі його політична позиція ставала предметом не лише заперечень, а й злостивих перекручень та наклепів, а серед політичних супротивників знаходилися й такі, що погрожували йому розправою і вдавалися до засобів кримінальних. Замовчуваний в Україні всі повоєнні роки, він тільки після здобуття незалежності став відомий читачам на батьківщині. Актом справедливості  й визнання (хоч і запізнілого) стало присудження йому посмертно в березні 1992 року найвищої відзнаки нашої держави — Державної премії України імені Тараса Шевченка.

        Письменник увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі — пригодницький роман.  Це різновид роману взагалі,  велике прозове епічне полотно, яке зображує події динамічно, на персонажів чатують численні небезпеки й непередбачувані повороти подій. Саме таким постає перед читачем роман Івана Багряного «Тигролови», написаний у 1943 році за 14 днів. Саме його ми й будемо аналізувати.

       Дослідження задекларованої теми – «Природа в романі І. Багряного «Тигролови» – бачиться нам у напрямках теоретичному та практичному. Теоретичний аспект, який визначає предмет дослідження, полягає в огляді й систематизації праць з теорії літератури, які окреслюють основні риси пейзажу і визначають його роль у художньому творі. А практичний аспект, визначаючи предмет дослідження, передбачає розгляд роману «Тигролови» з точки зору функціонування у ньому зображень живої природи (пейзажу).

           Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що творчість Івана Багряного викликає великий інтерес у сфері  зображення живої природи. У мовознавчому аспекті творчість   письменника досліджували  М.Ф.  Братусь, О.Є. Клєщова,  А.Г. Ярова.   Дослідники  звертали увагу  переважно на  стилістичну  роль образних засобів:  індивідуально- авторську метафору, перифраз у публіцистиці (Клєщова О.Є.  Мова публіцистики Івана Багряного, К., 2003); епітет у художній творчості (Братусь М. Ф.  Структура, семантика та стилістичні функції епітета в художній прозі Івана Багряного,  К., 2002);  дієслівну синоніміку (Ярова А.Г.  Дієслівна синоніміка в прозових творах Івана Багряного, К., 2002) [4; 20]. З літературознавчого ж аспекту творчість  І. Багряного малодосліджена.  На нашу думку,  недостатньо вивчені  функції та види пейзажів, які є важливим стильовим компонентом його романів.

        Вибір теми пов'язаний зі спробою дослідити  пейзажні  описи в романі Івана Багряного «Тигролови» та художнє багатство мови. 

        Мета нашої роботи – проаналізувати  пейзажні описи  і з'ясувати особливості функціонування пейзажу як елемента композиції.

      Досягнення поставленої мети потребує постановки й вирішення таких завдань:

  –     з’ясувати теоретичний аспект проблеми – пейзаж як елемент композиції художнього твору;

 –      дослідити  особливості функціонування пейзажу – елемента композиції епічного твору – у романі І.Багряного «Тигролови»;

 –  простежити використання тропів у пейзажних описах.

          Предметом дослідження є функції та види  пейзажу в романі І. Багряного «Тигролови».

         Об’єктом дослідження даної роботи став роман І.Багряного «Тигролови».

         Методи дослідження. Для досягнення мети й роз’яснення поставлених завдань застосовано такі методи: контекстуально-інтерпретаційний, описовий, порівняльно-типологічний.

        Теоретико-методологічну основу роботу склали праці вітчизняних учених, присвячені вивченню пейзажу в художньому творі (Бандура О.М., Білецький О.І., Кагановська О.М, Лесик В.М.). Об’єкт дослідження  зумовив звернення до робіт, присвячених  дослідженню роману «Тигролови» (Лавріненко Ю., Мартинець П., Марцинюк Т., Нестеренко П., Неврлий М, Ярова А.Г.).

         Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в запропонованій роботі:

         –  визначено особливості функціонування пейзажу в романі «Тигролови» як елемента композиції художнього твору ;

        –  простежено використання та визначено роль тропів у творі;

         Практичне і теоретичне значення дослідження зумовлюється тим, що основні положення даної роботи можуть бути використані на уроках української літератури під час вивчення  творчості І. Багряного в 9 та 11 класах.

          Структура роботи. Робота  складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 30 сторінок