ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІАЛЕКТІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ………..5

РОЗДІЛ 2. ДІАЛЕКТНА СВОЄРІДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

2.1. Територіальні діалекти української мови………………………………………….12

2.2. Говори південно-східного наріччя…………………………………………………16

2.2.1. Середньонаддніпрянський говір…………………………………………………16

2.2.2. Степовий говір…………………………………………………………………….17

2.2.3. Лінгвістичні  ознаки слобожанського говору…………………………………...17

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІЖДЕННЯ ПОШИРЕННЯ СЛОБОЖАНСЬКОГО ГОВОРУ

3.1. Взаємовплив слобожанського говору й південноросійських говірок…………...21

3.2. Поширення слобожанського говору на території Красноградщини…………….22

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...25

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….. …………………………………………..27

ДОДАТКИ

ВСТУП

      За лексичним розмаїттям, виразовими й словотворчи­ми можливостями українська мова є однією з найбагатших, а за звуковими властивостями — однією з найевфонічніших мов світу.

     Велика таїна схована у природі рідного слова, яке здатне викликати відчуття причетності до національної історії, культури, з яким пов’язане найтісніше і почуття патріотизму – любові до своєї Батьківщини.

     Бувають такі ситуації, коли навіть звучання рідного слова стає причиною особливого душевного стану, емоційного збудження будь-якої людини. не кажучи вже про тих, хто наділений емоційно-образним баченням світу.
Сучасна українська літературна мова всебічно обслуговує багатогранне життя українського народу: державні і громадські організації та установи, школу, науку, художню літературу, газети, журнали, книги, театр, радіо, кіно тощо.
     В основі загальнонаціональної літературної мови завжди лежить жива народна мова, яка включає в себе не тільки літературну мову, а й різні територіальні діалекти, яким властиві певні лексичні., граматичні та фонетичні особливості, що відрізняються від загальнонаціональних літературних норм; професійні діалекти, соціальні жаргони.

     Літературна мова й місцеві діалекти завжди перебувають у певному взаємозв’язку, хоч на різних етапах суспільного розвитку взаємовідносини між ними виллються по-різному.

      У нормах сучасної літературної мови відбивається лексична, фонетична та граматична система, система тих діалектів, які лягли в її основу. Крім того, літературна мова, особливо її словниковий склад, безперервно збагачується за рахунок народних говорів. Впливом діалектних особливостей на літературні норми пояснюється виникнення окремих паралелізмів і варіантів у цих нормах, а й часто й поступова зміна їх.

     Основу словника сучасної української літературної мови складає загальновживана лексика. Слова, що вживаються в ній, зрозумілі кожному, хто знає українську мову і користується нею. Значення ж діалектизмів зрозуміле обмеженому колу людей, що володіють українською мовою, звичайно лише тим із них, хто користується говором, якому властиві ці діалектизми.

     Актуальність теми дослідження  полягає в тому, що діалектизми належать до лексики обмеженого вживання. Проте водночас це потужні джерела, які живлять велику ріку нашої мови, збагачуючи її синоніміку. Зібраний матеріал  дасть можливість говорити про її розмаїття, збагатить сучасні лінгвістичні дослідження новою інформацією про значення діалектної лексики.

   Вибір теми пов'язаний зі спробою дослідити функціонування слобожанського говору південно-східних діалектів у нашій місцевості. Дослідження цього питання розширює знання  про історію мови, етапи становлення української літературної мови

Основна мета роботи  полягає у вивченні сучасного поширення слобожанського говору та рідковживаних слів української мови

Головними завданнями дослідження було:

•  дати характеристику діалектів української мови з погляду класифікації;
• простежити взаємовплив слобожанського говору й південноросійських говірок;
• проаналізувати рівень вживання діалектних слів за віком респондентів;
• використовуючи залежність між роком народження і рівнем вживання, оцінити коли зникне з ужитку те чи інше слово.

Об’єктом дослідження є діалекти української мови.

       Предметом дослідження даної роботи став слобожанський говір південно-східного наріччя,  на основі якого сформувалась сучасна українська мова.

Практичне і теоретичне значення дослідження зумовлюється тим, що основні положення даної роботи можуть бути використані на уроках української мови під час вивчення розділу «Лексикологія»

 Стуктура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. Складається зі вступу, трьох  розділів, висновків та списку використаної літератури.