№п/п
|
Тема уроку
|
Дата проведення
|
За планом
|
Фактично
|
1.
|
Українська література др. пол. ХІХ ст. в контексті розвитку суспільства певного часу. Українська література у світовому контексті, її особливість на загальноєвропейському тлі
|
|
|
2.
|
ЛІТЕРАТУРА 70-90-х років ХІХ ст. Іван Нечуй- Левицький. Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури.
|
|
|
3.
|
Іван Нечуй-Левицький. .“Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей.
|
|
|
4.
|
Іван Нечуй-Левицький. .“Кайдашева сім’я”. Колоритні людські характери в повісті. Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі.
|
|
|
5.
|
Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”.Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.
|
|
|
6.
|
Панас Мирний (П.Рудченко).
Життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.
|
|
|
7.
|
Панас Мирний .“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” - перший соціально-психологічний роман в українській літературі, свідчення великих можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство з І.Біликом.
|
|
|
8.
|
Панас Мирний .“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Широта представлення народного життя. Еволюція Ничипора Вариниченка. Типове й екстремальне у долі героя.
|
|
|
9.
|
Панас Мирний .“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.Жіночі образи, утвердження народних поглядів на духовне здоров’я людини.
|
|
|
10.
|
Контрольний твір
|
|
|
|
Тема. Українська драматургія і театр 70–90-х рр. ХІХ ст.
|
|
|
11.
|
Українська драматургія і театр 70–90-х рр. ХІХ ст. «Театр корифеїв».
|
|
|
12.
|
Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич). Життєвий і творчий шлях. Багатогранність діяльності.Жанрова різноманітність творів. І.Карпенко-Карий і “театр корифеїв”.
Драматургічне новаторство письменника.
|
|
|
13.
|
І.Карпенко- Карий. Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю.
|
|
|
14.
|
І.Карпенко- Карий. Комедія «Мартин Боруля». Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.
Значення творчості І.Карпенка-Карого.
|
|
|
15.
|
РЗМ. Складання цитатної характеристики головногогероя
|
|
|
16.
|
Михайло Старицький. Життя і творчість. Багатогранність діяльності (перекладач). “Оборона Буші” (огляд). Пригодницький сюжет, драматизм історико-романтичної повісті.
|
|
|
17.
|
Урок позакласного читання.
М. Старицький. «Не судилося»
|
|
|
18.
|
Контрольна робота
|
|
|
19.
|
Іван Франко. Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності в українській культурі, її вплив на культурний і політичний розвиток України.
|
|
|
20.
|
Лірика збірки “З вершин і низин”. «Гімн»
( «Замість пролога»), «Сікстинська мадонна».
|
|
|
21.
|
Поетична збірка “Зів’яле листя” . “Безмежнеє поле...” “Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…»
|
|
|
22.
|
Філософська і громадянська поезія. Змістовий зв’язок “Легенди про вічне життя” із поезією “Зів’ялого листя”.
|
|
|
23.
|
“Декадент” – поетичне кредо І.Франка. Вірш-заклик “Розвивайся ти, високий дубе...” – віра в майбутнє своєї нації.
|
|
|
24.
|
РЗМ. Ідейно-художній аналіз віршів.
|
|
|
25.
|
Поема “Мойсей” – одна з вершин творчості І.Франка. Проблематика твору. Пролог до поеми—заповіт українському народові.
|
|
|
26.
|
І. Франко. «Мойсей». Біблійна основа сюжету. Алегоричність образу Мойсея.
|
|
|
27.
|
Проза І.Франка. Ідеї, проблеми прозової творчості. Новела “Сойчине крило” – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Гуманізм новели. Домашній твір.
|
|
|
28.
|
Роль І.Франка у розвитку драматургії і театру.(«Украдене щастя»). Значення творчості І.Франка, її актуальність.
|
|
|
29.
|
Борис Грінченко. Життя і різножанрова творчість. Оповідання “Каторжна”. Утвердження прагнення людини до любові, добра.
|
|
|
30.
|
Контрольна робота
|
|
|
|
Тема. Творчість М. Коцюбинського, О. Кобилянської
|
|
|
31.
|
Українська література 10-х років ХХ ст.
Домінуючі особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського модернізму
|
|
|